Лекція на Всеукраїнській конференції служителів у січні 2007 р.
Ми будемо говорити про розпорядження грошами в церкві.
Розпоряджатися – значить управляти тим, що Бог тобі довірив.
Наш штат є одним з найменших за розмірами і вважається одним з найбідніших в Америці. Але 3 000 наших церков спроможні зібрати і пожертвування на місії близько 50 000 000 доларів на рік. До того ж члени наших церков дають ще окремі дари загальною сумою ще 25 000 000 доларів на рік. Як бідні люди можуть це? Через мудре розпорядження ресурсами. Ми хочемо поділитися з вами тим, як це працює.
Мій тато помер минулого року, і він залишив мені невеличку ділянку землі. Але насправді я не є власником її, адже коли я помру, її буде мати хтось інший. Отже я лише розпорядник того, що дав мені Бог. Це моя відповідальність.
У книзі пророка Малахії сказано, щоб ми приносили Богу свої десятини . Більшість знає, що десятина, це 10 відсотків від усього, що ми отримуємо. Але не кожен віддає її. Плани багатьох американців схожий на плани і багатьох українців і полягають в тому, щоб зібрати усі гроші, які тільки можна. І витратити їх на свої забаганки. Але це не Божий план. Його план – щоб ми отримали те, чого потребуємо, і також дали тим, хто має потребу.
Ми хочемо говорити про те, як робити сплановані пожертви. Коли ми проявляємо віру при плануванні, ми проявляємо віру, живучи за Божим планом. Подарунок це те, що ми віддаємо, відпускаємо, щоб воно йшло своїм шляхом. Іноді дають і начебто прив’язують мотузку до дарунка і міцненько тримають її, щоб контролювати свій дарунок. Якщо гроші використовуються не точно так, як їм хотілося, тягнуть цю мотузку назад. Але до справжнього подарунка мотузки не прив’язують!
Коли ми віддаємо десятину, то 90 % залишається нам. Звичайно, десятина дорога і важка річ. Мені потрібно мати кошти, щоб моя сім’я була в комфорті. Але Біблія вчить, щоб ми віддавали цю частинку, аби інші могли отримати благословення. Коли церква отримає пожертвування, вона зможе дати подарунок іншим, – місіонерським планам. Цю програму ми можемо назвати Корпоративна програма.
Коли церква дає, тоді і область, і духовний центр отримують і ви можете робити великі справи. І це не платня за послуги. Ви це робити через те, що любите і віддаєте з любов’ю. Ми говоримо про складення бюджету, що буде заснований на Біблії. Хочу розповісти вами про такі кроки.
- Молитва. Молитися про складення бюджету. Іноді ми молимось за звичкою – перед зустріччю, після неї. Але молитва – це набагато більше. Потрібно задіяти кожну людину, що присутня на зустрічі. Ми об’єднуємося, кооперуємося в молитві. Нехай кожна присутня при складенні бюджету людина молиться. Нехай молитва буде предметом крайньої необхідності. Також будьте відкриті для того, щоб Дух Святий працював у вашому серці.
- Підготовка до нових початків, бюджету. Які ознаки хорошого бюджету? Це, по-перше, його повнота та цілісність. Я був в українській церкві у Філадельфії. Я придивлявся, до чого нахилені їхні серця. Ці люди сказали мені, що вони звертають особливу увагу на те, щоб задовольнити якусь одну потребу, наприклад, закупити літературу. Але бюджет – це планування наперед. У ньому повинно бути передбачено те, що ви захочете зробити. Звичайно, треба докласти зусиль, щоб роздивитися, що можна зробити в наступному році, на що і скільки треба буде коштів для ефективності певного служіння. Комусь може видатися, що такий підхід – вияв маловірства. Однак Біблія говорить, що будівничий мусить мати план і кошторис, перш ніж почати будувати. І ми повинні дати можливість Богу говорити до нас завчасно, - щоб ми могли побачити Його плани, підготуватися до них. Як Біблія говорить, щоб надягли свою зброю і були готові до майбутнього. Ми не знаємо майбутнього, але Бог може показати нам Свої плани.
- 3. Визначення пріоритетів церкви. Їх три : місія поза стінами церкви (коли ви міркуєте, що ви можете віддати на область чи на канцелярію в Києві), друга: місія, яку ви можете здійснювати через церкву і третє: як ми будемо підтримувати служіння.
Далі запитайте себе, що ми робимо для місіонерський проектів. Пригадаємо Дії 1:8. Де ваш Єрусалим? Де ваш Юдея? Де ваша Самарія? І де ваш «край землі»? Як ви навчаєте цьому своїх людей? Ми всі схильні бачити свої потреби в першу чергу. Біблія навчає, що коли наша дитина просить хліба, ми не даємо їм камінь. Іноді навіть ми даємо надто багато. Але коли наш Небесний Батько говорить нам давати десятину, чи ми забагато даємо? Чи замало?
- 4 Коли ви розвинули бюджет, ви повинні представити його церкві. Сенс цього в тому, щоб запитати кожну ланочку служіння у своїй церкві: «Що ви хочете робити?» І потім: «Щоб ви зробили, якщо грошей було без обмеження?» Це допоможе їм уявити ті речі, які Бог в принципі може зробити через них. Звичайно, ми маємо мрій більше, ніж зможемо колись досягти. Але цей крок допоможе церкві подивитися на кожне служіння і визначити пріоритети.
Бюджет, що складається згідно Біблії, прославляє Божу вірність і очікує Божі благословення. Він є елементом розпорядництва. Розпорядництво – це пожертви, це планування і це звершення чогось.
У штаті Алабама проживають 4 000 000 жителів – трохи більше, ніж в одному Києві, – 3 000 церков, мільйон баптистів, 75 000 000 доларів (пожертвувань) на рік.
< Попередня | Наступна > |
---|