Ви тут:: Діяльність Дитяче служіння Зустріч з вихованцями
 
 

Банер
 
 
 
 

Зустріч з вихованцями

Пройшло 15 років з тих пір, як ми, тоді ще лише кілька віруючих із церкви «Дім Євангелія», вперше відвідали дітей-сиріт київського інтернату № 21. Через деякий час з’явилася можливість провести з ними наш перший літній табір, «Маленьке ягня». Потім проводили табори і з дітьми київської школи-інтернату № 12... З часом Господь розширив межі цього служіння, і ми за ці роки провели у різних областях України понад 50 християнських таборів для дітей-сиріт.

Летить час, діти виростають, але, слава Богу, пам’ятають нас, заходять у гості, телефонують, пишуть листи, запрошують на весілля. Щиро радіємо, зустрічаючись з ними у наших церквах. Дуже хотілося зібрати їх разом, хоча б деяких з колишніх випускників. Так і виникла ідея організувати зустріч для тих з них, хто живе в Києві. Хотілося, щоб і вони побачили одне одного, пригадали шкільні роки, табори, вожатих, а головне – ще раз почули про Бога. Ми молилися, готувалися і, нарешті, 27 січня у просторому і чудово прикрашеному залі центральної церкви «Дім Євангелія» ця зустріч відбулася.

За одним із столів на зустрічіЛ. Музика (ліворуч) зі своїми вихованцямиМи хотіли, щоб усім було весело!Уявіть таку собі різнорідну компанію у 150 осіб: студенти і співробітники наших перших таборів, християни – і «просунута» сучасна молодь, молоді матусі зі своїми малятами. Усі раділи зустрічі, деякі не зустрічалися вже по кілька років. У залі було доволі шумно, але коли проповідник Станіслав Грунтковський запросив до молитви на початку зустрічі, – настала тиша.

...Заграв ансамбль скрипалів. Це було щось особливе. Музика наповняла серця миром та благоговінням. Зустріч проходила в теплій сімейній обстановці. У програмі були і спогади, і слайд-шоу з фотографій, що колись були зроблені в таборах, і веселі конкурси для сімейних пар, ігри для найменших і біблійна вікторина.

Цікавим було свідоцтво Віті Лодзинського. Більшість випускників знали його ще зі школи, тому його слова про те, як Бог змінив його життя, лунали для них по-особливому. Ліля Білодуб заспівала псалом про довіру до Бога. І це були не просто слова пісні, а свідоцтво про її життя.

Згадували Сашу Чигиреву, котра зараз як місіонер працює в Африці, а також інших, хто з різних причин не міг бути на зустрічі.

Проповідує С. ГрунтковськийІ. Мельничук із синамиКульмінацією вечора була проповідь Станіслава. Було очевидно, що слово Боже торкалося сердець слухачів. На завершення співав Ігор Мельничук. Він був разом із усією своєю сім’єю – дружиною Мирославою і чотирма синами, – і кілька разів вони співали нам разом. Це було дуже красиво. Наостанок Ігор заспівав про те, як сильно любить кожного з нас Бог, як через різні життєві обставини Він несе нас на Своїх руках, як добрий Батько.

ImageУсі були зворушені. І коли ми побачили сльози на очах багатьох, то разом забулися усі труднощі та турботи, втома, пов’язані з підготовкою. Це ж так чудово – бачити дію Господа і бути Його співробітником. Ця радість перевищує усі витрачені зусилля.

Хочемо щиро подякувати церкві «Дім Євангелія» за наданий зал, ансамблю скрипалів, ведучій Тетяні Сахно, проповіднику С. Грунтковському, І. Мельничуку та його сім’ї, Вікторії Возній, звукооператору, фотографам, випускникам Недільної школи та всім братам і сестрам, які допомагали організаційно та фінансовими засобами. Особлива подяка тим, хто підтримував нас молитовно. Просимо вибачення у тих, до кого не змогли додзвонитися, щоб запросити на зустріч. Можливо, варто вже мріяти про ще одну зустріч… 

Співпрацівники

Всеукраїнського громадського благодійного фонду «Струмок».

Фото Антоніни Крепосняк.

Интересная статья? Поделись ей с другими: