Пасхальна казочка для маленьких дітей на тему «Книжечки без слів»*
Та сюди її несіть!
(лісові мешканці заносять на галявину велику книжку)
– Що це? Це, здається книжка,
Книжка, аж мене заввишки.
– І велика, і важка,
Незвичайна отака.
– Де знайшли її ви, друзі?
– Під березами у лузі.
– Що ж , нехай ось тут стоїть,
Почитать скоріш кортить…
– Друзі, (здивовано) що усе це значить?
Жодній літери не бачу.
Що читати ,підкажіть?
Де тут літери, вкажіть?
– Почекайте всі хвилинку –
Перегорнемо сторінку!
– Міцно всі її тримайте ,
– Обережно відкривайте.
(відкривають і бачать жовту сторінку)
– Колір дивний, золотавий, Наче сонечко яскравий.
– Тільки літер тут немає,
Хто такі книжки читає?
Буде час поміркувати,
Тож, продовжуєм гортати.
– Ця сторінка наче ніч,
В чому справа, в чому річ?
Тож продовжуйте, гортайте,
Що там далі? Поспішайте.
(перегорнули сторінку, наступна червона)
– Книжка точно загадкова,
Ані літер, ані слова...
– ле ж хтось її читає,
Знає, що це означає
– Нам тут нічого читати,
Я втомився, хочу спати.
– Почекай одну хвилинку
Залишилася сторінка.
Що ж, продовжуйте, гортайте,
Що там далі, поспішайте.
(перегорнули, а там біла сторінка)
– Подивіться, ця сторінка
Дуже схожа на сніжинку.
– Білосніжним блиском сяє,
Навіть цяточки немає.
– Текст шукали ми дарма,
– Сторінок тут вже нема.
( насторожилися)
– Всі замовкніть на хвилинку, –
Хтось у ліс знайшов стежинку.
Всі поводьтеся тихіше
І ховайтеся хутчіше!
– Книжку, книжку закривайте,
За кущем її сховайте.
(всі заховалися, на галявину заходить хлопчик і плаче)
– Що мені тепер робити,
Як я міг її згубити?
Скрізь ходив і скрізь шукав,
Доки сам не заблукав.
(визирають звірята із своїх схованок)
– Що так гірко плачеш, друже?
Біля тебе вже калюжа!
– Що згубив у лісі ти?
Чим тобі допомогти?
– Може часом заблукав?
Ти батьків своїх гукав?
– Книжку загубив свою я,
Через те так і сумую.
Я сидів, її гортав,
Тут метелик пролітав.
1 такий він був красивий,
Всидіти не стало сили.
Я побіг, та не зловив,
Тільки книжку загубив...
( плаче знову, витирає ніс)
– Постривай, не плач так гірко,
Бо під носом буде дірка.
– Чи не це ти загубив,
Як метелика ловив?
(показують книжку)
– Де її знайшли ви, друзі?
– Під березами у лузі.
– В серці щиру вдячність маю,
Як віддячити, не знаю...
– Ми б хотіли тільки знати,
Як цю книжку прочитати!
– Друзям я своїм новим
Все про книжку розповім.
( починає розповідь )
– Майже кожен зрозумів
Те , що книжка ця без слів,
Але змісту в ній багато.
Тож послухайте, малята.
Всім, хто вірить без сумніння,
Подаровано спасіння. ( вказує на жовту сторінку )
Бог дітей Своїх скликає,
Всіх теплом обігріває.
Але світ людей гріховний, –
Вчинків злих і люті повний. (перегортає на чорну сторінку)
Кожен, хто не вірить Богу,
Темну обира дорогу.
Хто людей від зла врятує?
Хто потреби наші чує?
Як здійсниться порятунок?
І для чого цей малюнок? (відкриває червону сторінку)
Божий Син врятує всіх, –
Змиє кров’ю кожен гріх.
Але кров Його безсила
Там, де не існує віра.
Кров Свою пролив за нас, –
Він від смерті вірних спас.
Всім, кого Господь простив –
Чисту совість подарив.
І тому ось ця сторінка
Біла-біла, як сніжинка, –
Совість чиста і прощена.
(запитують про наступну зелену сторінку)
– А чому ось ця зелена?
– А зелений означає
Те, що кожен з нас зростає.
Бо з Ісусом кожний час,
Віра зміцнюється в нас.
– Я цю книжку зрозумів –
Бог дітей Своїх простив.
– Книжка ця про щирість Бога.
І слова тут ні до чого.
– Книжка дивна і проста
Всім розкаже про Христа.
Божий Син рятує всіх:
І дорослих і малих.
– Дар спасіння дорогий,
Дякуємо книжці цій.
Тільки це потрібно знати :
Віру в серці зберігати.
Божа слава до небес, –
Віримо : Христос воскрес!!!
(лунає фінальна пісня)
< Prev | Next > |
---|